Неприборкана, не вгаваючи,
Розрослася дощами вкрив,
Осінь вітряна, осінь лаюча,
Осінь та, яку ти згубив.

Неприйнятлива, потасована,
Порозтріпана на манівцях,
Не піднявшись з колін розкована,
А що зірване, то не птах.

Неприкаяна, поспішаючи,
Затягає врозлад тужну.
Осінь зібгана. Осінь знаюча
Біль і солод тобі на біду.

Розпустелена, розкосичена,
Язиками тне сірих злив,
Осінь вулична. І понищена,
Осінь та, яку ти надпив.
(ГалинаМирослава)