позаду бамбуком йде стовбур хребта
ребер руками корсетом
тебе обіймає
попереду шлях лишає унастіж

лишає

скрипковим ключем для будинку життя
відкритий
штовхай-но із кола
свій човен
най крила лопаток буттям
у горб
не вштовхнуть
ніколи