тіло Венеції м'яко пронизують вени

цінність їх крові торкає каміння

віки

краплі гондол (старовинні пулени)

спиняються в серці

аби

повернутися знову

мірить і міряє гребінь на носі гондоли

мітиться шлях на носочку ноги

моститься місто на мостики спершись і солод

золота спецій набувши ваги

тіло виповнює


в дивнім полоні

звуки

і фарби

доріг і зупинок

чайкою в небо за Альбіноні

танцем з Вівальді до раю невпинно


маски повсюди

спектром під ними

світ від розпусти до благочестя


темінь приховує

світло йде в люди

і проростає в споруди на честь їм


тіло Венеції грація розкіш

тіло Венеції стримана велич

тіло Венеції жінка бажання і доста

вічних очікувань з моря повернень

і з неба


ГалинаМирослава